#Річниця_Чорнобильської_катастрофи
Чонобиль - скількики в цьому слові горя,
Страждань та гірко виплаканих сліз
Харченко В.
#Річниця_Чорнобильської_катастрофи
Чонобиль - скількики в цьому слові горя,
Страждань та гірко виплаканих сліз
Харченко В.
Читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнаю
В.О. Сухомлинського
4 березня в Україні відзначається День українського добровольця, постанова № 1822 Верховної Ради України «Про встановлення Дня українського добровольця» від 17 січня 2017 року. В цей день українці вшановують захисників незалежності, суверенітету, і територіальної цілісності України.
Шкільна бібліотека до Дня українського добровольця підготувала експрес-виставку.
14 березня обрано не випадково. Саме цього дня 2014 року 500 бійців-добровольців «Самооборони Майдану» відправилися на тренувальну базу в Нових Петрівцях. Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити — саме ці батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати професійну заміну.
Саме завдяки добровольцям — їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму — вдалося зупинити російського агресора, мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Загалом у війні на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.
В історії України одним із перших прикладів добровольства можна вважати Запорозьку Січ — воєнізовану структуру сформовану з добровольчих батальйонів, які століттями боронили Україну. Інший яскравий приклад – легіон «Українських Січових Стрільців», що теж формувався на добровольчих засадах. Під час Другої світової війни добровольці теж першими стали на захист Вітчизни.
Державний Гімн України – один з головних символів держави поряд з Прапором і Гербом.
Сучасний Гімн України був створений восени 1862 року, коли український вчений-етнограф, поет і журналіст, активний діяч Павло Чубинський написав патріотичний вірш «Ще не вмерла Україна». Поширившись на західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів. Отець Михайло (Вербицький), відомий композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього.
Вперше надрукований у 1863, з нотами – в 1865 році. 10 березня 1865 року в польському місті Перемишль уперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Це було перше публічне виконання як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку. На платівку він вперше записаний у кельнському відділенні «Грамофону» в жовтні 1910 року у виконанні Модеста Менцинського.
У 1917–1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів УНР та ЗУНР. Зокрема, 17 червня 1917 року американське видання «The New York Times» опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу Гімну України.
За радянських часів вперше Гімн було виконано на сцені фестивалю Червона рута 24 вересня 1989 року.
Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну 15 січня 1992 року, а 6 березня 2003 року парламент України ухвалив Закон «Про Державний Гімн України» на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету та приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».
Гімн України справді дивовижний і унікальний. Це наша ідеологія, цілі нації та державні пріоритети. Зараз, коли наші Герої виборюють територіальну цілісність нашої держави, Гімн має особливе значення для всіх і є тою духовною ланкою, що єднає нас із попередніми поколіннями борців за незалежність.
Слава Україні!
Героям Слава!
Слава нашим Захисникам!
Тарас Шевченко – символ вільної думки, борець за права людини, вічний відсторонений від часу, чия творчість і досі вражає своєю глибиною та актуальністю. На шляху до свободи та гідності, який він прокладав через свої вірші та картини, ми бачимо натхнення та віру у краще майбутнє.
Тарас Шевченко є одним з найвидатніших поетів в українській літературі. Його поезії відзначаються виразністю мови, глибоким емоційним змістом і соціальною народною спрямованістю. Він зробив значний внесок у розвиток української поезії і став символом національної самосвідомості. Крім літературної діяльності, Тарас Григорович був також видатним художником. Його картини, гравюри і малюнки відображають життя українського народу, традиції, звичаї та страждання. Він підняв українське мистецтво на новий рівень і став його невід'ємною частиною. Наш геній був відомий своєю гострою соціальною свідомістю та боротьбою за права селян і народу загалом. Він виступав проти соціальної нерівності, кріпосного права, знущань з боку поміщиків і царського правління. Його творчість і публічна діяльність мобілізували українців до боротьби за свої права та гідність.
Тарас Шевченко відіграв ключову роль у формуванні національної свідомості та ідентичності українського народу. Його творчість сприяла укріпленню національної гордості, усвідомленню власної історії та культурного спадку. Тарасовий подвиг надихає воїнів ЗСУ на нові перемоги та звершення.
Нехай Шевченкові ідеали завжди будуть нашим провідником у навчанні, розвитку та захисті Батьківщини, як наш внесок в успішне майбутнє незалежної європейської України.
З нагоди цієї знакової дати бажаємо всім натхнення, мужності та творчої енергії. Нехай кожен з нас здійснює свої мрії та присвячує свою працю добробуту нашої країни.
2 березня виповнилося 200 років від дня народження Костянтина Дмитровича Ушинського, видатного педагога, засновника наукової педагогіки і народної школи, автора праць з теорії та історії педагогіки.
Костянтин Ушинський відносився до плеяди славетних українських педагогів і належить Україні, з якою завжди був кровно та духовно пов'язаний. Його ім’я настільки ввійшло у вітчизняний історико-педагогічний контекст, що сьогодні неможливо собі уявити історію педагогічної науки без цієї постаті.
Костянтин Дмитрович Ушинський є фундатором наукової педагогіки й народної школи. Він розробив цілісну дидактичну систему, визначив основні шляхи і засоби розвиваючого навчання, розкрив принципові питання змісту освіти, його пристосування до особливостей дитячого віку. Автор праць з теорії та історії педагогіки, який першим поєднав педагогіку з психологією та іншими науками про людину, створив підручники для початкового навчання «Рідне слово» та «Дитячий світ», розробив програму педагогічної освіти, проект учительської семінарії, розвинувши та вдосконаливши методику початкового навчання, високо підніс суспільне значення вчительської праці.
Народився Костянтин Дмитрович Ушинський 19 лютого (3 березня за н. ст.) 1823 року в селі Богданка на Новгород-Сіверщині в родині дрібного дворянина, ветерана Вітчизняної війни 1812 року. Початковою освітою й вихованням опікувалася мати Любов Степанівна Гусак-Капніст, яка походила з родини відомого українського письменника В. В. Капніста. Саме його мати, ввела його у світ українства, прищепила любов до української мови й культури. Україна увійшла в розум та серце майбутнього педагога.
Середню освіту здобув у Новгород-Сіверській гімназії. У 1844 році Костянтин Ушинський з відзнакою закінчив юридичний факультет Московського університету і був запрошений на професорську посаду в Ярославський Демидівський ліцей, де був найпопулярнішим професором. Але через 6 років він припинив роботу в ліцеї, так як йому доводилося терпіти дріб’язкові причіпки з боку начальства.
З 1852 року Ушинський займається літературною діяльністю, вивчає іноземні мови.
У 1855 році його призначили викладачем словесності і законознавства Гатчинського інституту, а незабаром – інспектором цього інституту. У 1859 році Ушинський був призначений на посаду інспектора класів Смольного інституту. У той час освіта вважалася шкідливою для жінок. Але Ушинський вважав інакше – він розумів важливу роль жінки в сім’ї та суспільстві. Його уроки користувалися величезною популярністю.
«Якщо педагогіка хоче всебічно виховати людину,
то спершу повинна всебічно пізнати її.»
Костянтин Ушинський
Під час виконання обов'язків професора у Ярославському юридичному ліцеї (1846 -1849) часто на лекціях лунали розповіді про Україну. Читаючи цикл адміністративних, економічних, фінансових дисциплін, він знаходив можливість сказати про географію «країни Дніпра», про її людей та національні особливості.
Своєю Батьківщиною Костянтин Ушинський завжди вважав Україну. Він писав «Ні! Я українець: рід наш старовинний, малоросійський, дворянський. Всі родичі, діди, дядьки і батьки були українцями, народилися і поховані в українській землі».
Помер Ушинський 23 грудня 1870 року (3 січня 1871 р. за н. ст.) в Одесі. Поховали видатного педагога і вченого, згідно з його заповітом, в Києві, над Дніпром, на території Видубицького монастиря.
К. Д. Ушинський помер у розквіті творчих сил, не здійснивши значної частини своїх планів. Але й те, що встиг зробити педагог за своє коротке життя, назавжди зробило безсмертним його ім’я.
24 лютого 2024 року минає два роки з дня повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Два роки тому, 24 лютого 2022 року, світ прокинувся від жахливої новини – росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Цей день став чорною датою в історії нашої країни, днем, коли мирне життя українців було жорстоко зруйноване.
24 лютого 2024 року – день, коли ми згадуємо тисячі загиблих, тисячі поранених, мільйони людей, які змушені були залишити свої домівки.
24 лютого 2024 року – день, коли ми дякуємо нашим захисникам і захисницям, які ціною власного життя боронять нашу землю.
24 лютого 2024 року – день, коли ми віримо, що Україна обов’язково переможе у цій жорстокій війні.
Корсунь-Шевченківська ЗОШ №1 з перших днів війни стоїть на захисті України. Ми допомагаємо нашим захисникам, волонтерам, переселенцям. Ми віримо, що освіта – це зброя, і ми продовжуємо навчати наших учнів, щоб вони могли відбудувати нашу країну після перемоги.
Ми закликаємо всіх українців до єднання! Разом ми сильніші! Разом ми переможемо!
Слава Україні!
Героям слава!
З нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови, яке відзначається 21 лютого, у бібліотеці розгорнуто книжково-ілюстративну виставку.
Щороку 20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні. Цього дня традиційно вся Україна вшановує память тих, хто не пережив кривавих подій на Майдані під час Революції Гідності.🙏
Небесна Сотня стала для всієї України символом жертовності, героїзму та патріотизму, а також прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, які захищають територіальну цілісність України.💪
Ми завжди будемо пишатись і берегти в серці світлу пам’ять про наших відважних співвітчизників. Переконаний, що ми змінимо країну, і Україна досягне того майбутнього, про яке мріяли Герої Небесної Сотні. Це буде найкращою даниною їх світлій пам’яті. Вічна пам'ять полеглим за волю та незалежність нашої держави!💙💛
16 лютого в Україні святкують особливе свято — День єднання.
Головна мета цього дня — показати єдність українського народу, згуртованість українців навколо національної ідеї, а також, що ми – єдиний народ і хочемо жити в мирі. З нагоди свята було проведено педагогом-організатором Лисенко А.М та бібліотекарем Борщенко А.В. майстер-клас в 1-Б класі "Долоньки єднання"
Не викинь книгу на смітник!
Її віддай в бібліотеку,
Бо книга-скарб,
У ній для тебе
Думок і висловів квітник.
У ній поета віршів море,
Кохання, радість,
Смуток, біль...
А ще незвідані простори
Письменник відкриває в ній.
Тож дурно книгу не змарнуй-
Бібліотеці подаруй!
14 лютого в світі відзначають Міжнародний день дарування книг. Це відносно молоде свято, яке з'явилося в 2012 році. За ці роки про нього дізналися у багатьох країнах.
З нагоди цього дня учні 1-Б та 3-А класів долучилися до благодійної акції "Подаруй бібліотеці книгу!".
Книги, подаровані учнями, стануть в нагоді читачам шкільної бібліотеки.
Акція діє протягом навчального року.
Відкрий світ книг у нашій шкільній бібліотеці! 📚
Шкільна бібліотека - це магічне місце, де кожен може зануритися у світ пригод, відкрити для себе нові історії та знання. У нашій бібліотеці ми пишаємося широким асортиментом книг на будь-який смак: від класичної літератури до сучасних бестселерів, від наукових підручників до художніх коміксів.
Сьогодні учні 1-Б класу завітали до шкільної бібліотеки. Допитливі малята уважно слухали розповідь бібліотекаря Анастасії Василівни про бібліотеку та її «жителів» – книжки. Діти дізнались,що означає слово «бібліотека», познайомились з правилами користування книгою, роботою бібліотеки, тематичними полицями дитячого фонду та різноманітністю книг та періодичних видань у бібліотеці а нові терміни «читальна зала», «стелаж», «формуляр» поповнили словарний запас першокласників.
Україно! Ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Василь Симоненко
Сьогодні мали змогу відвідати захід, який присвячений презентації особливої та унікальної книги - Збірка Василя Симоненка «Молитва». Яка змогла з’явитися на світ за підтримки благодійного фонду «МХП — Громаді». Збірка видана в Черкасах видавництвом «Видавець Олександр Третяков», упорядник черкаський письменник та науковець Василь Пахаренко. Наклад видання — 3000 примірників. Це – благодійний проєкт, всі книги з якого розповсюджуються безкоштовно по бібліотеках.
Збірка містить понад 100 найкращих віршів Василя Симоненка, зокрема, його останні поезії, фото, уривки щоденників, тут вперше графічно відтворено понад 80 рукописів поета. У цій книзі видавець спробував максимально передати руку Симоненка, адже всі рукописи тут подані в реальному масштабі.
Тепер і в нашій шкільні бібліотеці є дана збірка. Тож, ми з вдячністю приймаємо цю унікальну книгу до нашої книгозбірні, та висловлюємо слова подяки благодійному фонду «МХП – Громаді» за подаровану книгу і за підтримку та неоціненний внесок у збереження української культурної спадщини.
А збірка Василя Симоненка «Молитва» з нетерпінням чекає на свого читача у бібліотеці.
Рівно 106 років тому, 29 січня 1918 року, на залізничній станції Крути малочисельні загони військ УНР стримали багатотисячну більшовицьку орду. Саме там було дано шанс українській державності, там почались перші визвольні змагання. Молоді студенти, вільні козаки, кадети та вояки армії УНР здійснили героїчний чин ціною власного життя. Там відбулись українські Фермопіли, там гинули кращі сини нації, щоб українська незалежність стала реальною.
Після них будуть ще десятки тисяч смертей і чотири роки кривавої боротьби. Але все почалось під Крутами, коли наш народ, не маючи власного боєздатного війська, силами тодішніх добровольців показав своїм ворогам, що ми готові битися за свободу. Звитяга під Крутами надихала і надихає нові покоління українських героїв.
Саме під Крутами історія вписала в свої сторінки нову трагедію, але й нову перемогу духу. Крутянці довели, що боротьба за свободу й незалежність України ніколи не припиниться. Якою була б наша історія без них? Ми не знаємо… Але шаленство юних захисників надає нащадкам новий сенс життя і закликає до щоденного героїзму, щоденного бажання знаннями, серцем і душею будувати свою державу.