вівторок, 7 червня 2016 р.

Славимо Великдень

Славимо Великдень
Бібліотекар.
Які в народу звичаї крилаті!
Який багатий наш духовний світ!
Традиції живуть у кожній хаті,
І їх вивчають діти з юних літ.
Традиції ніколи не вмирали,
їх українці свято берегли.
А в світлий час їх з пам'яті дістали.
І, наче стяг, в майбутнє понесли.

З приходом весни все пробуджується у природі і саме навесні ми св*яткуємо Великдень.
1-й учень.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
2-й учень.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес.
І крашанку, як усмішку, підносить.
Христос Воскрес!

3-й учень.
Воістину Воскрес!
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотились між людьми.
Христос Воскрес!   '
 Всі. Воістину Воскрес!

4-й учень.
Великий день! Великий день!
Ясний Великдень на землі.
Неначе радості й пісень
Приніс нам янгол на крилі.

5-й учень.
Веснянку діти хороводять —
Христос воскрес! Христос воскрес!
Сьогодні сонце не заходить,
А сяє й сяє із небес.
6-й учень.
Народ, радій! Христос Воскрес!
Встав над правителем Пилатом
У дивнім сяєві небес.
Ця ніч навіки стала святом. (Звучить пісня «Христос Воскрес»).
 Бібліотекар.За тиждень до Великодня відзначають Вербну неділю. В цей день жінки, нарізавши вербових гілочок, несли їх до церкви посвятити. Галузки зберігали як оберіг від недуг і грому.
 7-й учень.
Уся у котиках — «пахуча і зелена»
В неділю Вербну вербочка свячена
 Легенько б'є по плечах, наче мовить:
«За тиждень вже Великдень! Чи готові?»
8-й учень.
Свята неділенька
Вербою махала,
Що за тиждень вже Великдень —Всім нам пригадала. (Діти виконують хоровод «Ти, вербонько, ти гіл ляста» з вербовими гілками).
Бібліотекар.Останній передвеликодній четвер на зивається Чистим. Господарі у цей день чистили прибирали, жінки виносили на подвір'я діжі, за гартованіші діти, якщо було тепло, починали ку патися, щоб «тіло було чистим...». (Дівчинка вмочує гілку верби у тарілку з водою бризкає на дітей).
Дівчинка.
Водичко, водичко, умий дитяче личко,
Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,
Щоб кусався зубок та сміявся роток!
Бібліотекар.Наступний день тижня — Страсна п'ятниця. Ні шити, ні прясти в цей день не можна.
 9-й учень.
Четвер «страсті» прочитав
В смутку та в жалобі,
А П'ятниця сторожила
При Господнім гробі.
10-й учень.
З четверга, темної нічки,
Без місяця і без свічки
Оливная гора сяє,
Бо там Син Божий у
Слізоньках потопає,
Господа благає:
— Не дай мене, Боже,
На ті муки тяжкії,
А може... Мій Боже...
Може, мені така доля
Від тебе судилась.
Нехай буде твоя воля,
І царство, і сила.
 11-й учень.
Вже три дні, як хмари стали,
Потемнів Єрусалим.
Як Ісуса поховали,
Вкрили каменем важким.
Вже три дні, як суд ворожий
На хресті Хреста розп'яв.
Вже три дні, як він, син Божий,
За всіх нас страждав, терпів. (Виходять діти зі свічками).
 Дівчинка.
Як Ісус умирав на хресті,
Янголята ридали святі.
Сум упав на людей і природу,
І Йордань скаламутила воду,
І зів'яли квітки серед трав...
То Христос на хресті умирав. Хлопчик.
Як умер Син на хресті,
Землю вкрили тумани густі,
День у ніч обернувся, а з хмари
Грім вогнем спалахнув і ударив,
Темінь ночі надвоє роздер.
То Ісус на Голгофі умер. Дівчинка.
Як ховали в могилу Христа,
Зажурилися села й міста,
Вітер вив, завивав понад полем.
В гаю пальми згиналися з болем,
Плакав дошик, немов сирота...
То ховали в могилу Христа. Хлопчик.
Підем, діти, підем живо,
На могилу припадем.
А що там? Що за диво?
Гріб увесь горить вогнем!..
Гляньте, діти, гріб порожній!
Хтось там камінь відвалив! Ангел.
Се вчинив Господь Всеможний. Він Воскрес! Діти. О, диво з див! Ангел.
Не лякайтесь! Приступайте!
Я посланець із небес! Дівчинка.
То є ангел з неба, діти! Ангел.
Так, я Ангел. Христос Воскрес! Діти.
Воістину Воскрес той, що був і є з небес! Ангел.
Чудо се добро віщує: правда в світі запанує!
Бібліотекар.Великодньої суботи жінки та дівчата готували писанки та крашанки. Послухайте, діти, легенду про писанку.
(Виходить двоє дітей. В дівчинки — чорна хустина на плечах. Хлопчик одягнений у білу сорочку). Хлопчик.
Забажала Божа Мати
Сина Йсуса рятувати,
Як взяли його на муки
Фарисеї, люті злюки.
Полотенце десь дістала
І яєчок нав'язала —
До Пилата йде в палати,
Ласки синові благати.
Стала мирно на порозі —

Серце билось у тривозі,
І ридали очі-зорі
В материнськім лютім горі.
 Дівчинка.
Він не винен, ясний пане!
Чи зробив що зле, погане?
Не дозволь його вбивати —
Я прошу тебе, Пилате! Хлопчик.
Відповів Пилат негрізно:
«Мати, ти прийшла запізно!
Все дарма! Тієї ночі
Смерть йому закрила очі...» Дівчинка.
Мати зойкнула, збіліла,
Похитнулася, зомліла.
Защеміло болем серце,
З рук упало полотенце,
А яєчка розгубились,
По підлозі покотились
І, вдаряючись об камінь,
Поробились писанками.
Наче квіти, наче зорі,
В пишні вбралися узори
І кольорами засяли,
Мов веселка серед хмари.
Писанки, мов пишні квіти,
Розкотилися по світі —
Люди їх збирати стали,
Бога Сина прославляли.
Бібліотекар.. У п'ятницю чи суботу пекли паску — хліб, який символізує вічність людського життя. (Біля печі порається Мама).
Мама.
Ох і гарна, ох і гарна пасочка рум'яна!
Ох духмяна, ох духмяна пасочка рум'яна.
Тішиться маленька паска — тішуся і я,
Що тримаю я її в руках, що вона моя! Дівчинка.
Земля — мов писанка, а сонце — паска.
Пливуть хмаринок білі табуни,
І Божий світ чудовий, наче казка,
Барвистий, сяйний усміхом весни.
«Христос Воскрес!» — вітаємось, радієм,  .
Йдемо до церкви, де свічки горять. Ведучий. Далі сім'я йшла на богослужіння. Дівчинка.
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край. Хлопчик.
На вас погляне Божа Мати, •    . 
 Радіючи з святих небес.
Збирайтесь, діти, нам співати...
Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

понеділок, 6 червня 2016 р.

«День матері»

  Мета: розвиток пам'яті, мови, уваги, мислення; виховання любові до матері; зміцнення сімейних відносин через творчу діяльність учнів. 
Підготовча робота: створення мультимедійної презентації; робота з ведучими, учнями над текстами йвіршами.

  Матеріально – технічне оснащення: мультимедійний проектор, музичний центр.
Обладнання: мультимедійна презентація «День матері» з фотографіями матерів, дітей, висловами про значення жінки-матері в житті людини, світу, творами дітей на тему «Ім’я матері – святе», відеофільмом «Наші матусі - найкращі»; вірші про матір, виставка малюнків “Моя мама”, плакат “Зі святом, дорогі мами”, плакат з епіграфом.

Епіграф:

Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери, й слово,
І зроблена разом обнова....
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
                                             (М.Пономаренко)
                                                                  
                                                                       Хід заходу
Голос за сценою (читає учень у супроводі інструментальної мелодії пісні «Рідна мати моя»).

Свято матері
Гей, заграйте гори, зашуміть діброви,
Приберіться, ниви, красно та багато, -
Зажурчіть потоки, заведіть розмови
Про святочну днину, про велике свято!
Заспівайте згучно в тихім гаю, птиці,
Гомоніть з вітрами, польовії квіти, 
Задзвоніть дзвіночки, рожі, всі косиці, 
Заспівайте хором, українські діти!
А кому ж то грати та кому співати?

Знає се дітяче чистеє серденько:
Нині Твоє свято, наша рідна мати,
Будь благословенна, українська ненько
                                                (Юрій Шкрумеляк)

Бібліотекар. У останній місяць весни, у травні, коли природа Мати виряджає свою доню Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, Україна відзначає надзвичайно світле свято - День матері.
 Учень 1.

Мамі
Дощі, що йшли багато днів,- затихли,

І сонце день весни поцілувало.
За вітром хмари чорні десь поплили,
Земля в віночок пролісковий вбралась.
Це мамин день, сьогодні в мами свято,

Несем свої серця з любов’ю мамі,
На світі слів прекрасних є багато,
Але для неї їх усіх замало.
Ми віддаємо маму в руки Божі,

Він знає, як її нагородити,
Він на стежках життєвих допоможе,
І відповість на всі її молитви. (Марія Звірід)

Учень-дослідник 1. Матір – продовжувачку роду, шанували в усі часи. Одним з найдавніших свят, присвячених матері, вважається фестиваль на честь богині Реі, дружини бога Кроноса та матері численних богів і богинь, який відзначали навесні в Стародавній Греції.
Приблизно в 250 році до н.е. в Римі почали відзначати релігійне свято, присвячене богині-матері Кібеле (Cybele), яке тривало три дні – з 15 по 18 березня.

Учень-дослідник 2. На початку 17 століття в Англії в четверту неділю Великого посту стали святкувати неділю матері (Mothering Sunday) – свято всіх матерів Англії. У цей день було прийнято провідувати мам і приносити їм у подарунок спеціальний торт, який так і називався «материнський торт». Традиція вітати матерів тортом, прикрашеним 12 кульками марципана, збереглася у Великобританії і до наших часів.  

  Учень-дослідник 1. Однак міжнародним святом День матері став завдяки США. У 1907 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії, у якої передчасно померла її власна мати, атакувала державні і законодавчі органи США листами з проханням започаткувати день вшанування матерів. Через три роки її наполегливість принесла результат – у 1910 році штат Вірджинія першим визнав День Матері офіційним святом. А ще через чотири роки, у 1914 році, Президент Вудро Вільсон оголосив День матері офіційним святом всіх штатів Америки і з тих пір в США йоговідзначають щорічно.
Учень-дослідник 2. Поступово друга неділя травня стала святом мам ще для 23 країн світу, а понад 30 країн обрали для нього інші дні.
Учень 2.
Можна у світі чимало зробити -
Перетворити зиму на літо.
Можна море й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі і хащі,
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
“В світі усе починається з мами!” (Анатолій Костецький)
Учень-дослідник 1. У 1928 році вперше День матері відсвяткував Союз українок Канади, а в 1929 році свято прийшло до Галичини. Організатором торжеств була Олена Кисилівська, редактор тижневика "Жіноча доля". Також1929 «Союз українок» зініціював впровадження цього свята на Тернопільщині. Товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Пласт», «Сокіл» та ін. організовували концерти, конференції, фестини по всій Галичині.

Учень-дослідник 2. У 1939 свято заборонила радянська влада.

Учень-дослідник 1. З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері повернулось в Україну.

Учень-дослідник 2. Святкування Дня матері в Україні введене в 1999 році указом президента. Відзначається свято кожної другої неділі травня.
Учень 1. Мама! Немає милішого слова –
Ти ж бо життя, і творіння, й основа,
Пензель, перо надихались Тобою,
Вічна Ти в пісні – з болем, любов’ю.
Звучить пісня “Найдорожчий скарб”. (Музика Р. Рудого, слова В. Дунеця) 

Бібліотекар Так, є в році день, коли всі славлять жінку, говорять теплі й приємні слова, дарують квіти, листівки, подарунки. Чому? Тому що у жінок дуже багато достоїнств, вони завоювали собі право вибирати будь-яку професію, тому що можуть робити все не гірше чоловіків. Але причина не в цьому. Є така місія на землі, яка цілком належить жінці: стояти у колиски, боротися з будь-якими негараздами, захищаючи вогник нового життя, вводити маленьку людину в світ і допомагати їй зробити там перші кроки.
Учень 3.

Матусю наша, ми це знаєм:
Багато ангелів є в Божім раю,
Та на землі лише один між нами -
Це наша мама!
За вас ми молимося Богу,
За вас благаєм Пресвятого,
Щоб вам здоров’я, силу дав,
Щоб щастя-радість вам послав,
Щоб обминало лихо і пригоди злі,
Матуся наша – ангел на землі!

Учень 4.

Усе бере від матері початок –
Найвищого закону в цьому суть,
І ми у цьому лиш малий додаток,
Осмисли це, пізнай і не забудь.
Усе від жінки народилось в світі:
І плин життя, й пекучий біль журби;
Від жінки зростають діти,
Й найкраще свято ранньої весни...
Від жінки мусило колись зачатись
Усе навкруг живуще, я і ти,
Бо біля витоків життя стояла мати,
Стоїть й стояти буде на віки. («Ангел на Землі». Р.Завадович)

Бібліотекар. Подивіться навколо - ми живемо на дивовижній планеті дбайливих мам. На ній завжди світить сонце, на ній живуть добрі, ласкаві й веселі мами, які завжди пам’ятають, що найголовніше призначення жінки - бути матір'ю. І сьогодні ми зібралися всі разом у цей прекрасний сонячний весняний день напередодні Свята матері, щоб поговорити про найближчу людину для кожного – маму і привітати з цим святом прекрасних рідних жінок.

Зима минула і весною
Вже синє небо розцвіло.
Життя яскравіше з тобою,
Ти все: і до, і буде, і було.
Матуся рідна, ти єдина,

Завжди у серці ти одна.
Знайомі, друзі, вся родина
Мої, та ти лиш - головна.


Сварити за балунки можеш,
Розповідати про буття,
Та коли треба - допоможеш,
Ти поряд, ти - моє життя.
Була маленька - пеленала,

Тримала руку крок зробить.
Вже підросла - допомагала,
Навчала, як на світі жить.
В яскравий день тебе вітаю,

Хай тішить щастя кожну мить,
Люблю, матуся, та бажаю
Багато літ на світі жити! (Ольга Боженко)

Бібліотекар.Кожну хвилину на планеті відбувається диво. Це диво - народження дитини, поява нової людини на світі. Коли народжується маленька дитинка, то, звичайно ж вона нічого не розуміє і практично нічого не знає. Чому практично? Та тому що я упевнена, що малюк точно знає, що десь поряд повинна бути його мама – найрідніша й найближча людина. Бо ж мама і дитина нерозривно пов'язані один з одним, і цей зв'язок починається ще в утробі матері.
Звучить пісня “Мама”. (Слова Д. Луценка, музика О. Єкімяна)

Ведуча 2. Перші хвилини, години, дні й перші роки дитина повинна знаходитися поряд з мамою, а мама з малюком. Тільки мама здатна віддати дитині всю свою ніжність, любов і турботу. Напевно, тому перше слово, яке вимовляє малюк, – це слово “МАМА”.
Учень 5.

Мамі
Ви колись над нашою колискою
Вечорами тихими схилялися.
І були далекі зорі близькими,
Як до нас матуся усміхалася.
Ми хворіли, Ви за нас молилися,
Нам щастило – Ви за нас раділи.
І солодким болем серце билося,
Як з гнізда у білий світ летіли.
Учень 6. Ваші руки нам голівки гладили,
Як до школи ранками будили,

У косички бантики вплітали Ви
І віночок із барвінку шили.
Ваші очі плакали й сміялися,

Було щастя, було горе різнеє.
Ваші скроні сивиною вбралися,
Ніби хризантеми раннім інеєм.
З чим прийдем до Вас у цей день весняний?

Любій мамі що подарувати?
Пісню, квіти, золото, коштовності?
Лиш здоров’я – жити і сміятись. (Марія Звірід)


Бібліотекар. Щосекунди у світі народжується три люди, і вони теж незабаром зможуть вимовити слово «мама». З перших днів життя дитини мати живе його диханням, його сльозами й усмішками. Любов матері так само природна, як цвітіння бузку. Сонце зігріває все живе, а її любов зігріває життя малюка. 
Біблітекар. Матір відкриває перед дитиною великий світ, рідну землю. У його вуста вона вкладає рідну мову, що увібрала багатства розуму, думки й відчуття поколінь. Вона наповнює його життя духовною силою, допомагаючи осягнути вічні цінності.
Звучить пісня “ Мамо, матусю”. ( Слова Вадима Крищенка, музика Леоніда Нечипорука) . Мати – це величезне вікно в світ. Вона допомагає малюкові зрозуміти красу лісу й неба, місяця й сонця, хмар і зірок.
Мамині уроки – на все життя. Мами люблять нас просто за те, що ми є. Вони нічого не просять натомість. А гарні діти стараються, щодня доводять свою любов найріднішій людині на землі.

   На світі так багато мам, і в кожній мамі є щось особливе. Але є у них і загальна риса - це неосяжна любов до своїх дітей. Вона читається в їх очах, вона живе в їх серцях. . Вона – початок життя, хранителька, берегиня Дому, Життя, Любові, Душі й високого Духу.
Учень 7.
На небі безліч світить зір,

Але лиш та для мене наймиліша,
Що око радує мені, повір,
Хоч світло сипле не найяскравіше…
У морі безліч плеще хвиль,

Та лиш одна для мене найніжніша,
Яка лікує мій душевний біль,
Хоч і на берег плеще найтихіше…
На світі безлічі сплітаються доріг,

Але лиш та для мене найрідніша,
Яка веде до мами на поріг
І посмішкою маминою дише… («Мамі». Анна Осінь)

Бібліотекар. На білому світі є слова, які ми називаємо святими. І один з таких святих, теплих, ласкавих слів — слово мама. Слово, яке дитина говорить найчастіше, — це слово «мама». Слово, при якому доросла, похмура людина посміхнеться, — це теж слово «мама».
Ведуча 2. Тому що це слово несе в собі тепло — тепло материнських рук, материнського слова, материнської душі. А що для людини найцінніше і найжаданніше, чим тепло і світло очей рідної людини, її любов?
Звучить пісня «До маминих очей». (Слова Вадима Крищенка, музика Ярослава Борута)

 Бібліотекар. Малюків батьки люблять безоглядно. Це через роки приходять стриманість і суворість. Але й тут є свій сенс. Адже якщо мамі не все одно, з ким ви дружите, з ким спілкуєтеся, якщо вона цікавиться вашими справами, значить, вона любить вас і піклується про вас. Вона може вас і посварити, трохи «попсувати» вам нерви - ну йнехай. Це для вашої ж користі. Це зрозуміло кожній розумній і розсудливій людині. Ви ж повинні пам'ятати, що незважаючи на всі ваші провини, мами все одно вірять в вас, люблять вас.
Учень 8. 
На спомин матусі
На матерів не треба ображатись.
Вони ж нас люблять більше, ніж себе.
А наші витівки нелегко їм сприймати.
Щоб не нагримати, щоб стримати тебе.
Їм радісно тримати нас за руку,
І тяжко, якщо з нами щось не так.
Не ображайтесь за її жорстку науку -
Це ж материнської любові знак.

   Ніколи не сваріться з найближчою вам людиною, з мамою. І як би ви деколи не намагалися витіснити її з серця, замінивши своїми кращими друзями і подругами, - нічого не вийде. У важкий і гіркий годинник життя ви все одно пригадаєте про свою маму – найближчу і ріднішу істоту – і до неї звернетеся.
Учень 8.
Перед Богом мама на колінах,

Щирим серцем молиться вона.
І горить незмінна і нетлінна
Віра—непідкупна і міцна!
Ця молитва небо відкриває,
Ця молитва рветься в Небеса,
Бо любов Господня в ній палає!
І слова, як вранішня роса,
Кожна крапля має силу Божу
Для нужденних, хворих і німих…

Учень 9.
За дітей незрячих і безсилих—
Молиться не тільки за своїх!
За дітей, щоб вирвати із аду,
Усім серцем молиться вона.
В цій молитві сила зорепаду
І морської хвилі глибина…
Перед Богом на колінах мати,
А насправді - воїн на коні!!!
Дай бажання поряд з нею стати
І молитись, Боже, і мені!!! («Мамина молитва». Галина Левицька)

     Умійте цінувати любов матері. Будьте дбайливі до цієї любові. Не ображайте її випадковою грубістю, різким словом, неслухняністю. Адже лише мама думає про нас завжди і скрізь. Тільки мама завжди приймає нас такими, які ми є. Серце її завжди з своєю дитиною.
Інсценізація «Коли Бог творив Маму». (Бруно Ферреро. Сорок казок у пустелі. - Свічадо, 2000)
Одного разу Бог вирішив створити…маму.
Шість днів та ночей він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:
— Ти стільки часу витрачаєш на неї!
— Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися з 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.
Ангел похитав головою і недовірливо запитав:
— Шість пар рук?
— Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, що вона повинна мати.
— Аж стільки! — скрикнув ангел.
Бог ствердно кивнув. Потім додав:
— Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: “ Що ви там робите, діти? ”, навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару на потилиці, щоб бачити те, чого не мала бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який потрапив у халепу: “Розумію, сину, і люблю тебе”.
— Господи, — сказав ангел, — вже пізно, йди відпочивати.
— Не можу, — відповів Господь. — Вже майже закінчую.
Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.
— Надто ніжна, — сказав, зітхаючи.
— Але витривала! — відповів Господь із запалом. — Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.
— Вміє думати? — спитав ангел.
— Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.
Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.
— Тут щось стікає, — сказав здивовано.
— Так, це — сльоза, — відповів зі смутком Бог.
— А для чого вона? — спитав ангел.
— Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.
— Господи, Ти — справді геній! — вигукнув захоплено ангел.
Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:
— Правду кажучи, це не я створив… ту… сльозу.

Бібліотекар. Мамина сльоза… Це любов і турбота, це радість і горе, це біль і розрада, які вона переживає разом зі своєю дитиною, а часто – замість своєї дитини. Ажде в її серці горить священний вогонь божої ласки – любов до дитини.
Учень 10.

Зроблений нами крок –
Мами сльоза, усмішка,
Бачить їх тільки Бог
Серед нічної тиші.
Мамо, уже сивина

Скроні твої побілила.
Ти в мене в світі одна,
Рідна матусю мила.
Я пронесу крізь роки

Образ твій – в серці несхитно
Ніжна твоя рука,
Тиха твоя молитва. («Мама».Зоряна Живка)

Так, мама – перше слово, головне слово.

Мама – життя подарувала, світ подарувала мені і тобі.

Тільки за те, що життя подарувала, кожен повинен бути вдячний своїй мамі.

Мама – найвірніший друг, який ніколи не зрадить ні за яких обставин.

Лише мама думає про нас завжди і скрізь. Тільки мама завжди прийме нас такими які ми є. Серце матері завжди з своєю дитиною.

Учень 11 (хлопець).
Не знаю ким задумав нас Господь -
Могущими, насправді, чи слабкими,
Бо слабаками виглядаєм хоть
І сильні тілом з нервами стальними.
Ми можем все. Буквально, без хвальби!
Ми відкриваєм нові горизонти,
Штурмуєм небо, в новії світи
На бригантинах направляєм гроти!
Та лиш одне нам не дано ніяк -
Відчути біль дитячого серденька,
Задути ранку, чи зацілувать,
Дати життя дитяткові маленькім!
Це дар її! Чи може Божий дар?
Але вона, мов ангел-охоронець,
Услід за нами на землі, з-за хмар
І любить так, як більш ніхто на світі!
Возздай же, Господи, їй радості щодня!
Як Богородицю у лик святих зачисли!
А ми в граніті вибємо імя,
Бо світ без МАТЕРІ - не виживе, не мислим!


   Жінка у всі часи була особливим витвором Всевишнього. Це їй присвячувалися пісні й вірші, це вона дивиться зажуреними або веселими очима з полотен відомих художників, це заради неї вершилися подвиги і розв’язувалися війни. Жінка – загадкове створіння… А що ми найбільше цінуємо в жінці? Що робить її Жінкою? Краса? Принадливість? Розум? Ділові якості?  . Ні… Материнство!!!

Жінка - мати творить світ, в якому розум живе у злагоді із серцем. Хай же ця святкова дата на календарі - День матері - стане особливо домашнім, і загальнонаціональним святом.
  Любі наші матері! Будьте завжди гарними і коханими! Нехай ваші діти дарують вам силу і щастя! Життя триває, тому що на Землі є ви!
І поздоровляємо решту всіх людей з тим, що їм теж випало величезне щастя — бути чиїмись дітьми, народитися на цій землі і знати ласкаві руки, що люблять. З Днем матері вас!
Турботи, клопоти, робота, діти —
Усе встигали Ви зробити,
А ми, чого гріха таїти,
Не вміли все це оцінити.

І ось сьогодні, в день цей урочистий,
Ми просим Вас за це нас всіх простити,
Хоч знаємо, що слів цих буде мало.

Учень 12. Якби зібрати всі слова землі,
Ми вибрали прості і невисокі,
Щоб ваші дні трояндами цвіли
І не приходила ніколи одинокість.

Учень 13. Хай тільки радість прикрашає дім,
Хай ладиться і на роботі, й вдома,
Хай вам завжди щастить в усім,
І обминають горе, сум і втома ...

Учень 14. О боже! Ти живеш над нами,
Тебе благаємо в цей час:
Пошли здоров’я нашим мамам
І збережи ти їх для нас!!! (Ірина Voil) 

Звучить пісня «Шана». (Музика Л. Нечипорук, слова В. Крищенка)
МАНДРІВКА КАЗКОВИМИ ШЛЯХАМИ Т. К. АНДЕРСЕНА
(літературна гра)
  Цілі: розширити знання учнів про світ казок Г. К. Андерсена; розвивати навички самостійної пошукової роботи, вміння аналізувати прочитане; зацікавити художньою літературою; виховувати любов до добра, прекрасного, до казок Андерсена.
Обладнання: завдання для команд.
                                                                                  ХІД УРОКУ
   Бібліотекар. Є на світі країна, яку ми всі добре знаємо й починаємо її любити ще з раннього дитинства. Це Данія. Вона відома нам тому, що в ній жив і писав найвідоміший казкар світу Ганс Крістіан Андерсен.
   Народився Г. К. Андерсен 2 квітня 1805 року в старому датському містечку Оденсе. Зростав майбутній казкар у незаможній родині чобо таря. Незважаючи на бідність, жив безтурботно й радісно. Перші казки почув від свого батька та сусідок-бабусь. Ганс багато мріяв, хотів стати актором (хоча батьки бачили його кравцем), але не мав відповідного ,таланту, тому вирішив писати. І написав понад 170 казок та історій. Немає сумнівів, що читання казок Г. К. Андерсена дало вам багато щасливих хвилин, адже вони чудові й неповторні. Ми мандруємо ра зом з Дюймовочкою на листі латаття, проходимо нелегкий шлях разом із Гердою в пошуках Кая, жаліємо гидке каченя та відчуваємо гордість за прекрасного Лебедя. У казках Андерсена живуть природа, любов, добро та справедливість. Нас захоплюють звичайні та незвичайні пригоди, автор захищає ображених та бореться зі злом. Андерсен вчить нас роз¬биратися в людях, допомагає зрозуміти, що таке Правда, Любов, Честь.
    У столиці Данії, м. Копенгагені, в Королівському саду стоїть пам'ятник Г. К. Андерсену. А вхід у Копенгагенський порт охороняє скульптура Русалоньки — героїні твору казкаря.
У м. Оденсе є сад Г. К. Андерсена, або Сад Казки, де стоїть пам'ятник казкарю й скульптура «Дикі лебеді». Неподалік «школа для бідних», на якій встановлена меморіальна дошка: «Тут у дерев'яному взутті я біг до школи бідняків».                -
  Неподалік від старенького будиночка батьків письменника височить музей Андерсена. Ці реліквії старого Копенгагена датчани шанують, як святині, бо це пам'ять про їхнього видатного земляка.       
  1958 року була заснована Золота медаль ім. Андерсена. Один раз на два роки вона вручається кращому дитячому письменнику та художнику-ілюстратору дитячих книг. День народження Андерсена ого¬лошено Міжнародним днем дитячої книги.
   І сьогодні ми з вами завітаємо в гості до «великого Казкаря», де будемо мандрувати сторінками його казок.   
Учень
Чудовий світ з героями казок...
І чарівні події та пригоди...
Тут вчать нас бути добрими завжди
 І вірити у силу перемоги.

Бібліотекар. Гру-подорож проведемо у вигляді змагання між командами. Суддями попросимо бути вчителів літератури. Змагаючись, ви повинні пам'ятати:
*             Участь у конкурсах беруть усі члени команди.
*             Завдання оцінюють за 5-бальною системою.
*             Судді оцінюють парад костюмів, ураховуючи оригінальність та фантазію.
Отже, представляємо команди.
ПЕРШИЙ ТУР «ЛІТЕРАТУРНИЙ»           
►► Запитання для 1-ї команди
1.            Якого зросту була Дюймовочка? (2,5 см)
2.            Як дівчинка потрапила в країну ельфів? (їй допомогла ластівка)
3.            Скільки братів мав олов'яний солдатик? (24)
4.            Які квіти доглядали Герда і Кай? (Троянди)
5.            Що трапилося з Каєм перед тим, як він став полоненим Снігової королеви? (Осколки дзеркала потрапили Каю в око й серце)
6.            На чому написала листа Лапландка своїй подрузі? (На сушеній трісці)
7.            Як дізналися король і королева, куди вночі зникає принцеса? (У мішечок насипали гречаної крупи і зробили дірочку)
8.            Що повинна була зробити Еліза для того, щоб урятувати своїх братів? (Вона повинна була
сплести з кропиви сорочки — панцери)
9.            Скільки дочок мав морський цар у казці «Русалонька»? (Шість)
10.          Яка нагорода імператора для соловейка була найдорожча? (Сльози)
11.          Які парасольки носить із собою Оле-Лукойє,коли приходить у гості вночі до дітей? (Різ  нокольорову та чорну)
12.          Що за диво-горщик змайстрував принц -свинопас? (Коли в ньому щось варили, він починав співати пісню)
►► Запитання для 2-ї команди
1.            В якій казці солдат одружився з принцесою? (Кресало)
2.            Як загинув стійкий олов'яний солдатик? (Розтанув у печі)
3.            Що було колискою, матрацом та ковдрою для Дюймовочки? (Шкаралупа горіха, блакитні фіалки, пелюстки троянди)
4.            Хто врятував дівчинку від жаби? (Маленькі рибки)
5.            Кого маленька розбійниця дала в допомогу Герді? (Північного оленя)
 6.           Яке слово складав Кай у палаці Снігової королеви? (Вічність)
7.            Від чого відтануло серце Кая? (Від сліз Герди, які впали йому на груди)
8.            Чому казка має назву «Дикі лебеді»?
9.            Скільки коштувала книга, яку любила читати Еліза? (Півкоролівства)
10.          Який викуп взяла відьма з Русалоньки за те, що вона набула людського вигляду? (Забрала
в неї голос)
11.          Що солодке вилікувало імператора від хвороби? (Сон)
12.          Скільки матраців та перин постелила королева на горошину у відомій казці? (20+20)
ДРУГИЙ ТУР «УПІЗНАЙ КАЗКУ»
 Бібліотекар. Визначте до якої казки належать слова. За кожну правильну відповідь — 1 бал.
►► Запитання для 1-ї команди
а)            Серце, сніг, дзеркало, розбійниця, ворона,дружба — («Снігова королева»).
 б)          Жаба, король, кропива, цвинтар, архієпископ — («Дикі лебеді»),
в)            Дупло, відьма, собака, вежа, скриня — («Кресало»).
г)            Нора, жук, кріт, жаба, ластівка — («Дюймовочка»).
►► Запитання для 2-ї команди
а)            Море, відьма, корабель, принц, чарівний напій — («Русалонька»).
б)           Табакерка, струмок, кораблик, танцівниця, кухарка — («Стійкий олов'яний солдатик»).
в)            Індичка, кіт, курка, вода, лебідь — («Гидке каченя»).
г)            Імператор, горщик, троянда, поцілунок, принцеса, трещотка — («Свинопас»):
ТРЕТІЙ ТУР «Я ВАС УПІЗНАВ»
Бібліотекар. Діти, ви повинні впізнати героїв казок Г. К. Андерсена за прочитаними уривками. Одне запитання — 2 бали.
1.            «У самій чашечці квітки сиділа маленька людина, біленька і прозора, ніби кришталева. На голові в неї сяяла корона, за плечима розвівалися блискучі крильця». (Ельф, «Дюймовочка»)
2.            «Боже мій, на кого вона буда схожа! Вода стікала з її волосся та плаття прямо в носки
черевиків і витікала з п'яток, а вона все-таки запевняла, що вона справжня...» (Принцеса,
«Принцеса на горошині»)
3.«Тепер він зажив весело: ходив до театрів, їздив кататися до королівського саду та роздавав гроші біднякам». (Солдат, «Кресало»)
 4.«Багаті вбрання так личили їй, вона була в них така гарна, що весь двір прихилявся
перед нею». (Еліза, «Дикі лебеді»)
5.«Він умів розповідати чудові історії і вирізати забавні фігурки: сердечка з крихітними
танцівницями в середині». (Студент, «Квіти маленької Іди»)
6.«Жінка була така прекрасна та ніжна, але з криги, зі сліпучої, іскристої криги. І все-таки
жива... Очі блищали, як дві ясні зірки, але не було в них ні спокою", ні тепла». (Снігова королева, «Снігова королева»)
7.«Вона понеслася у стрімкому танці. Усі були в захваті. Ніколи вона так не танцювала, її ніжки різало, наче ножами, та вона не відчувала цього болю — її серцю було ще більш боляче». (Русалонька, «Русалонька»)
8.«Від холоду він зовсім посинів, майже побілів, але не помічав цього. Він був не чутливий до холоду, бо його серце було крижаним». (Кай, «Снігова королева»)
ЧЕТВЕРТИЙ ТУР «ЗМАГАННЯ КАПІТАНІВ»   
Капітани витягують із чарівної скриньки номерки із завданнями. Судді враховують точну і правильну відповідь.
1.            У казці «Принцеса на горошині» є такий епізод: увечері в міські ворота постукали. Хто
пішов відчиняти? (Старий король)
2.            Давним-давно в м. Копенгагені король Крістіан побудував Круглу вежу. І з того часу ця вежа стояла на міській площі... У неї не було ніякої легенди. І тоді жителі міста вклонилися
казкарю: «Шановний пане Андерсену, — сказали вони, — дуже просимо Вас придумати що-небудь про нашу Круглу вежу». Г.  К.  Андерсен виконав їхнє прохання.  Як , саме? (Написав казку «Кресало»)
3.            Г. К. Андерсен дуже любив мандрувати. Він стверджував: «Хто подорожує, той живе». 29 разів покидав він Данію. Але перш ніж поставити вам запитання, я дозволю собі маленьку підказку: «Якщо Франція — це країна розуму, а Данія і Німеччина — країни сонця, то Італія — ко¬ ролівство фантазії. Всі разом єдина картина».
У яких країнах побував Г. К. Андерсен? (Данії, Німеччині, Італії, Франції та інших країнах)
4.            Скільки казок та історій написав казкар? (170)
5.            Чи знаєте ви улюблену квітку Г. К. Андерсена? На сторінках яких казок вона трапляється? (Троянда. «Снігова королева», «Свинопас», «Равлик і троянда»)
6. Продовжити казку: «Та королева була жінка розумна. Вміла не тільки в каретах їздити. Вона взяла великі ножиці, нарізала на клапті шовкової тканини, пошила гарненький маленький мішечок...» («У той мішечок насипала дрібної гречаної крупи і прив'язала до спини принцеси, а потім прорізала в мішечку маленьку дірочку, щоб крупа сипалася на шлях, яким поїде принцеса»)
П'ЯТИЙ ТУР  «Я ЗНАЮ ВСЕ))
Учням пропонують уривок, у якому вони повинні відшукати помилки. За правильну відповідь — 3 бали.
►► Завдання для 1 -ї команди
Текст із казки «Русалонька» «На самому дні моря в батька-царя жили п'ять принцес-русалок. Найгарніша з них була наймолодша. З дитинства любили вони плавати на поверхні води, коло берега й спостерігати за людьми. В одну з бур русалка врятувала юного принца та покохала його. Морській відьмі Русалонька віддає за її чаклунство своє чудове во¬лосся. Русалка знає, що принц одружується з іншою, тому вона повертається в море до сестер». (4 помилки)
►► Завдання для 2-ї команди
Текст із казки « Снігова королева» «В одному невеликому містечку жили хлопчик та дівчинка: Кай і Герда. Вони часто сиділи на балконі, де росли чудові троянди. Одного разу Кая, який катався на ковзанах, викрала Снігова королева. Герда дуже любила Кая, тому вирішила його врятувати. У цьому дівчинці допомогли вчені галки, принц із принцесою, які дали Герді теплий одяг та рукавички, маленька розбійниця та олень. Снігова королева зачарувала серце Кая й перетворила його на грудку снігу. Але гарячі сльози Герди та її любов урятували хлоп¬чика». (5 помилок)
ШОСТИЙ ТУР «ГРА З ГЛЯДАЧАМИ»
1.            Хто врятував Дюймовочку від заміжжя? (Ластівка)
2.            Хто хазяйнував у царстві морського царя з казки «Русалонька»? (Стара відьма)
3.            За якою ознакою здогадалася качка, що її не схожий на каченят син усе ж таки не індича?
(Не боїться води, гарно гребе лапками та при цьому прямо тримається)
4.            Якою була парасолька в Оле-Лукойє для слухняних дітей? (З картинками)
5.            У яких казках героїня віддає все найцінніше,що має для порятунку дорогої для неї людини?
{«Снігова королева», «Дикі лебеді», «Русалонька»)
Підбиття підсумків та нагорода переможців.
  Бібліотекар. Ось і підійшла хвилина прощання з улюбленими казками Г. К. Андерсена. А можливо, він сьогодні, як любив, вирушив у далеку подорож на казковому килимі-літаку. Ось і кружляє зараз над землею. Сміється над голими королями, принцесами на горошині, вчить бачити в непоказному каченяті прекрасного лебедя, розтоплює лід у серцях.
  Сьогодні він був серед нас. Але зараз ми говоримо йому: «До побачення, дорогий друже! До нової зустрічі, мудрець і чарівник!»
  Тепер ми знаємо, хто став королем, істинним володарем людських душ, не маючи корони. Хто завоював увесь світ, навіть не вміючи тримати в руках меч.
  50 років він писав казки для дітей. Ті казки стали бажаними гостями в усіх куточках світу.Невідомий автор — сучасник Г. К. Андерсена — присвятив йому такі поетичні рядки:

Бридким каченятком він був,
Від штурханів ховався,
В світі мрії, наснаги і сил
Для боротьби він набирався.
У! Як злісно шипів дружній хор.
Ні гуси, ні качки не знали,
Що пташиний він покине двір
 Та щезне у сонячній далі.
Що недаремно до чужих берегів
Лебідь політ свій гордий направить,
Що вкриється славою сам І рідний куточок прославить!

ЛІТЕРАТУРА
1.            Андерсен X. К. Сказки. Истории / X. К. Андерсен. — М. : Просвещение, 1987. — 270 с. : ил.
2.            Войтанович А. Казкова мозаїка за творами Г. X. Андерсена / А. Войтанович //. Шкільна бібліотека. — 2005. — № 4. — С. 85-86.
3.            Гаврипюк С. ПІ. Манди казковими шляхами Г. X Андерсена: гра-подорож / С. Ш. Гаврилюк // Шкільна бібліотека. — 2010. — № 3. — С. 97-99.

4.            Таран Л. В. Казки, створені «самим життям» (за творами Г. К. Андерсена) / Л. В. Таран // Все для вчителя. — 2010. — № 13-14. — С. 158-159.
НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ, НІЩО НЕ ЗАБУТЕ!
Виховний захід
 Мета: розширювати знання дітей про свято 9 Травня та події Другої світової війни; вчити бути вдячними воїнам-визволителям за перемогу над на-цистами; розширити, уточнити знання й уявлення учнів про трагічні дні війни; виховувати гордість за Славетних пращурів.
ХІД ЗАХОДУ
Бібліотекар.  День 9 Травня 1945 року знає весь світ. Як тихо стало на землі! Лише співають солов'ї, до світла тягнеться крізь руїни трава!
   Швидко, мов весняні струмки, спливають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ.

1.У день глибокого квітучого маю
До тебе, людино, звертаюсь, волаю.
Залиш на хвилину щоденні турботи,
З собою побудь у глибокій скорботі.

2.Згадай чоловіка, товариша, брата,
Дружину, сестру чи посивілую матір.
Усіх, хто кував перемогу й загинув
За тебе, за мене, за всю Батьківщину.

3.Хто фронтом звитяги йшов поруч з тобою,
Боровся з нацизмом і гинув у бою.
Хто Месником смілим тоді партизанив І ворога нищив героєм незнаним.
Згадай їх усіх, замордованих, вбитих І гідно живи їх життям недожитим.

4.Чимало свят дарує нам весна,
Як в рідний дім повернення з дороги.
Та є найбільш хвилюючим для нас
Величне свято Перемоги.
Це свято не затьмариться в віках,
В цей день нестимуть люди завжди квіти.
Не обміліє пам'яті ріка —          І
В серцях нащадків буде жити.

Бібліотекар. У світанковій червневій імлі 1941 року на нашу країну раптово напали нацисти. Вони бомбили, розорювали наші міста і села, убивали, жінок і дітей. Війна була жорстокою.

5.Чому цей світ такий жорстокий?
Навіщо нам ота війна?
Страждають діти, гинуть люди,
А скільки знищено добра!

6.На час покрилась тьмою ночі
Свята омріяца земля,
І чобіт варвара толоче
Твої сади, твої поля.
Над тілом обгорілої дитини
Схилилась мати:
«Люлі, сину, спать...»
Розмотувала бережно ряднину
І знову починала навивать.

Бібліотекар. Страшною і кривавою була та війна — найжорстокішою з війн в історії людства. Утягнувши у свій кривавий вир майже всі народи світу, вона завдала нашій землі страшних руїн, знищила неоціненні скарби, які людство накопичило впродовж тисячоліть.

І серце затискається в солдата: Сплюндрована, розтоптана, розп'ята Лежить у темряві його земля — і звідтіля Все чуються йому тужливі крики: — Прийдіть, пометіться за криваві ріки, за рани!

Сорок перший. Найтяжчий. Гіркі шляхи відступу. Згарища на місці сіл, чорні руїни там, де зовсім недавно вирувало щасливе життя. Рік небаченої людської мужності. Безприкладна повість людської стійкості. До останнього патрона. До останнього подиху...

 Протягом майже 4 років тривала битва з ворогом. Шлях до перемоги був довгим і. важким. Битва за Київ, Одесу, Севастополь і багато інших міст. У цих жорстоких і кровопролитних боях наші солдати проявляли зразки мужності й героїзму, що згодом забезпечило перемогу над ворогом.

Фашистських атак ми немало відбили І ще доведеться відбити немало,— Та де ми, гвардійці, в бою відступали?
Згадайте про бій за Москву на узліссі
І як там стояли на смерть двадцять вісім.
За ними — Москва, а за нами — Дніпро,
Поля України і наше добро.
Не можна, солдати, й на крок відступати,
Так будемо, браття, скону стояти!

Біблотекар .І сьогодні ми знову переживаємо біль, згадуємо подвиг героїв, які в облозі, задихаючись від ран, від спраги, нестачі снарядів, відповідали на всі ультиматуми ворога командою: «Вогонь!».

І ми зрозуміли: не десь і не хтось,
А тут ось на смерть ми станем.
Станемо тут! Хоч би довелось   .
Бачити світ востаннє.
— Залп на себе? — ... Горять бинти.
Граната остання рветься...
Умерти? Не вмерти — перемогти! —
Струмує із серця в серце.

   Неспокійна пам'ять воскрешає перед нами епізоди битв тих років. Бій за Дніпро для багатьох воїнів, які брали в ньому участь, залишився останньою вершиною — символом солдатського подвигу. Честі й доблесті.
  Тут бій колись лунав за берег правий, Стогнав метал, Дніпро до дна кипів, Тут батальйони йшли на переправу Крізь дикі хащі вогняних стовпів. І досі тут живе відлуння бою, Земля громами виповнена вщерть, •   Тут сто смертей гуло над головою Тих, хто прийняв свою єдину смерть.
  Ця війна була особливою. Вона називалася Великою Вітчизняною, бо вся країна постала на боротьбу з ворогом. Свою частку в перемогу внесли і діти. У роки війни тисячі їх боролися на фронті, в діючій армії, підпіллі, партизанських загонах.

За Батьківщину в боях умирали
Однаково дорослі і малі...
За довгі роки ми не розшукали
Усіх могил солдатських на землі.
Там сплять твої ровесники-орлята-:
Тепер уже були б із них орли!
Схилися ж над могилами солдатів,
Що у боях за тебе полягли.

►► Інсценізація уривка
з оповідання О. Довженка «Мати»
Біжить Василь, увесь мокрий од довгого бою, біжить у великій тривозі. Як же він бився перед рідним селом! Розвідником був, нищив точки, роніс гранатою дзота, що був колись дядьку за хату. Прогнали ворога. Пробіг Василь усе село, все те, що звалося колись селом. Дві сотні печищ, спалені сади, ями і безліч одубілих ворогів у багнищі й крові.
—           Мамо, де ви? Це я, Василь, живий... Я вбив їх, мамо, коло двох сотень... Де ви?.. Підбіг Василь до двору. Отут був двір під самою горою.
—           Мамо, матінко моя, де ви? Рідна, чому ж ви мене не стрічаєте? Чом не чую вашого тихого голосу? Де ви, голубко, матінко моя сива?
 Спинився Василь коло хати, а хати немає. Василь у двір — нема двору. У сад — нема саду. Тільки одна стара груша, а на груші — мати. О тихий О незабутній смутку... 1-й ведучий. Матері першими відчули на собі вітри війни. Вони віддавали їй своїх синів. Ріки материнських сліз і безкрайнє море чекання.
  Матінко рідна, матусю ласкава! В горі пекучому, в лютій журбі Бродиш ти десь по дорогах кривавих, Ждеш, виглядаєш розради собі.       *
   Змучилось серце моє за тобою, Вітром би мчав над горбами доріг, Соколом знявся б над Россю рікою, Голубом сів би на рідний поріг.
  Мамо-лебедонько! Щирого слова, Знаю, дойде аж до тебе луна. Слухай же, матінко, скоро вже знову Рястом розквітне на серці весна. Ми пронесем через ріки і гори Помсти святої вогненну грозу. Чорною кров'ю оплатить нам ворог Кожну твою материнську сльозу.

►► Інсценізація
  Побачила себе мати молодою. Лежить вона навесні у садочку, а по зеленій ніжній травиці, виставивши вперед рученята, йде до неї нетвердою ще ходою її синок, її біляве щастя. Дитина сміялася від щастя — велика красуня-бабка сіла на білу сорочку сина. Мати схопилася, підкинула своє дитя, зловила, цілує і сміється, сміється...
  Раптом наче прокинулася — застогнала од болю, од нестями — де ж він, її Гриша?
Знову потягли стареньку неньку на допити.
 —          Де син? Чого мовчиш, стара дурепо? Де твій Гришка? Кажи!
Підскочив поліцай, вдарив у груди. Звалив на підлогу. Бив, топтав по-звірячому ногами.
—           Де?.. Кажи, де?..
Мати мовчала, лише тихенько зойкала, підібгавши коліна до грудей, закриваючи голову руками. Знепритомніла... Та у відповідь чули з розбитих губ:
—           Не знаю.
Не вбили її кати, протримали ще в холодній клуні та й вигнали з двору:
—           Іди собі!
Не пішла, полізла додому.

  Спливають роки, але пам'ять людська жива. Слухайте! Дивіться! Запам' ятовуйте! Небагато вже залишилося ветеранів Другої світової, солдатських удів. Сивина вкрила їхні скроні, зморшки, як дороги болю, на обличчях. Рани війни озиваються в серцях дітей та онуків, дружин та матерів загиблих. Рани війни болять і досі.

  Давно зрівнялися із землею траншеї, заросли травою окопи. На полум'яних дорогах залишили¬ся незліченні могили. Скільки років минуло, але й сьогодні в очах ветеранів вргніють шляхи війни. Вони пам'ятають страшні бої, які точилися там, де нині колосяться ниви, буяють квіти, дзвенить пташиний спів.
  Та час невблаганний. Дедалі більше йде з життя сивочолих ветеранів, обпалених вогнем війни. Скільки б років не відходило у вічність, але людська пам'ять берегтиме у своїх глибинах те, що змушує серце не лише озватися радістю, але й здригнутися від невимовного болю співчуття до тих, чиє життя було коротким, обірваним чи осиротілим.

Ми думаєм про вас,
Хто не вернувся з битви.
Ми пам'ятаєм вас і через гони літ.
Ми будемо за вас свій отчий край любити
І на землі своїй лишати добрий слід.