2 березня виповнилося 200 років від дня народження Костянтина Дмитровича Ушинського, видатного педагога, засновника наукової педагогіки і народної школи, автора праць з теорії та історії педагогіки.
Костянтин Ушинський відносився до плеяди славетних українських педагогів і належить Україні, з якою завжди був кровно та духовно пов'язаний. Його ім’я настільки ввійшло у вітчизняний історико-педагогічний контекст, що сьогодні неможливо собі уявити історію педагогічної науки без цієї постаті.
Костянтин Дмитрович Ушинський є фундатором наукової педагогіки й народної школи. Він розробив цілісну дидактичну систему, визначив основні шляхи і засоби розвиваючого навчання, розкрив принципові питання змісту освіти, його пристосування до особливостей дитячого віку. Автор праць з теорії та історії педагогіки, який першим поєднав педагогіку з психологією та іншими науками про людину, створив підручники для початкового навчання «Рідне слово» та «Дитячий світ», розробив програму педагогічної освіти, проект учительської семінарії, розвинувши та вдосконаливши методику початкового навчання, високо підніс суспільне значення вчительської праці.
Народився Костянтин Дмитрович Ушинський 19 лютого (3 березня за н. ст.) 1823 року в селі Богданка на Новгород-Сіверщині в родині дрібного дворянина, ветерана Вітчизняної війни 1812 року. Початковою освітою й вихованням опікувалася мати Любов Степанівна Гусак-Капніст, яка походила з родини відомого українського письменника В. В. Капніста. Саме його мати, ввела його у світ українства, прищепила любов до української мови й культури. Україна увійшла в розум та серце майбутнього педагога.
Середню освіту здобув у Новгород-Сіверській гімназії. У 1844 році Костянтин Ушинський з відзнакою закінчив юридичний факультет Московського університету і був запрошений на професорську посаду в Ярославський Демидівський ліцей, де був найпопулярнішим професором. Але через 6 років він припинив роботу в ліцеї, так як йому доводилося терпіти дріб’язкові причіпки з боку начальства.
З 1852 року Ушинський займається літературною діяльністю, вивчає іноземні мови.
У 1855 році його призначили викладачем словесності і законознавства Гатчинського інституту, а незабаром – інспектором цього інституту. У 1859 році Ушинський був призначений на посаду інспектора класів Смольного інституту. У той час освіта вважалася шкідливою для жінок. Але Ушинський вважав інакше – він розумів важливу роль жінки в сім’ї та суспільстві. Його уроки користувалися величезною популярністю.
«Якщо педагогіка хоче всебічно виховати людину,
то спершу повинна всебічно пізнати її.»
Костянтин Ушинський
Під час виконання обов'язків професора у Ярославському юридичному ліцеї (1846 -1849) часто на лекціях лунали розповіді про Україну. Читаючи цикл адміністративних, економічних, фінансових дисциплін, він знаходив можливість сказати про географію «країни Дніпра», про її людей та національні особливості.
Своєю Батьківщиною Костянтин Ушинський завжди вважав Україну. Він писав «Ні! Я українець: рід наш старовинний, малоросійський, дворянський. Всі родичі, діди, дядьки і батьки були українцями, народилися і поховані в українській землі».
Помер Ушинський 23 грудня 1870 року (3 січня 1871 р. за н. ст.) в Одесі. Поховали видатного педагога і вченого, згідно з його заповітом, в Києві, над Дніпром, на території Видубицького монастиря.
К. Д. Ушинський помер у розквіті творчих сил, не здійснивши значної частини своїх планів. Але й те, що встиг зробити педагог за своє коротке життя, назавжди зробило безсмертним його ім’я.
