четвер, 20 квітня 2017 р.

ВИХОВУЄМО ПАТРІОТИЗМ ЗМАЛКУ

Резніченко Наталія
Завідувач бібліотеки  
Корсунь-Шевченківської  загальноосвітньої школи № 1
ВИХОВУЄМО ПАТРІОТИЗМ ЗМАЛКУ
              Якщо відірватись від моніторів своїх комп'ютерів, комфортних крісел та буденно-робочих проблем і пройтись вулицями вдень, коли всі метушаться, неначе бджоли у кам'яному вулику, легко можна спостерігати те, яким популярним зараз стало все українське. А справжнім патріотом називає себе, якщо не кожен, то практично кожен другий українець.
              Символіка, герби та прапори - ці речі зустрічаються зараз всюди: на стінах будівель, на світлофорах, у транспортних засобах і навіть у громадських туалетах.. Та хіба таким чином повинна проявлятись повага та шана до своєї країни? Давайте спробуємо розібратись в цьому разом.
             Щож таке патріотизм (від грецького "патріс") – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу. Чи є сьогодні альтернатива патріотизму? Мабуть, ні. І якщо в суспільстві буде панувати нігілізм, нехтування долею рідної країни, це призведе до бездержавності і ще гіршого життя... Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення. І саме в патріотичних почуттях відбивається ставлення особистості до себе, людей, Батьківщини, її минулого, майбутнього та сьогодення. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, школі, районі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.
           Разом із тим, педагогічна практика свідчить, що у патріотичному вихованні існують серйозні протиріччя між потребами суспільства та можливостями школи, сім’ї, і, крім цього, недостатньо впроваджуються нові, інноваційні форми й методи виховної роботи, за допомогою яких формується особистість, патріотичні почуття дитини. Тому обрана тема є досить актуальною.
          Для педагогічного колективу закладу патріотичний напрямок роботи є пріоритетним. Історія нашої школи налічує понад вісім десятиліть. Починалася вона з двокласної земської, точніше, з двокласного сільського училища, яке в 1918 р. було реорганізоване в Корсунську семирічну районну трудову школу імені Т.Г.Шевченка. Розміщувалася вона в приміщенні двоповерхового дерев'яного будинку князівських співочих, що стояв на місці нинішнього  районного центру дитячої та юнацької творчості.
             Із запровадженням у 1932 р. єдиної структури загальноосвітніх шкіл наша школа стала десятирічкою і вже в 1936 р, відбувся перший випуск десятикласників. Найбільш пам'ятним є випуск 1941 р. Більшість тодішніх випускників і вчителів пішли на фронт, учитель російської мови П.Є.Марценюк очолив підпільну організацію «Комітет-103», до якої входили і вчителі й учні школи, зокрема П.Нікітін, О.Топчій, І.Змієвський. У Залі Слави школи є стела, куди вписані імена вчителів і учнів, які не повернулися з війни. Тут є й погруддя учня школи, Героя Радянського Союзу Миколи Костянтиновича Льонченка, який загинув під Москвою і чиє ім'я нині носить школа. У квітні 2014 р. на сході України на території українського Донбасу після захоплення Росією Криму відбувся військовий конфлікт між Укрїною та Росією. Внаслідок цих дій наш учень, боєць з позивним «Сокіл», захищаючи Батьківщину на Сході України у складі батальйону «Азов», під час бою 10 серпня отримав тяжке поранення в живіт. Сокіл з усіх сил мужньо тримався за життя. Його намагалися врятувати в українських шпиталях, а на початку вересня відправили на лікування до Німеччини. Однак ураження, завдані розривною кулею, були несумісні з життям і 23 вересня 2014 року Роман Сокуренко помер у військовому шпиталі в місті Ульмі. В пам'ять про нього та його подвиг на вході у школу висить меморіальна дошка.
         Тому цілий ряд заходів, які щорічно проводяться у школі, спрямовані на вшанування героїв та учасників військових дій в зоні АТО.
Головними завданнями патріотичного виховання школярів визначені:
•        Створення умов для формування особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу, зберігає й підтримує українські культурно-історичні традиції, шанобливо ставиться до рідних святинь та національних духовних надбань шляхом громадянської та правової освіти в межах морально-етичного кодексу учня.
•        Виховання громадянина - патріота України з високою національною свідомістю засобами навчальної та позакласної діяльності, музейної справи, гурткової роботи.
•        Впровадження соціального проектування, формування у дітей та учнівської молоді соціально-ціннісних орієнтирів, соціальної ментальності.
•        Забезпечення розвитку аксіосфери особистості, працюючи в межах експерименту (обласний рівень) на тему: "Вшанування традиції святкування народних та державних свят як спосіб активізації загальношкільної взаємодії".
•        Активна взаємодія із структурними підрозділами органів місцевого самоврядування щодо громадянського, героїко-патріотичного, національного виховання молоді.
Патріотичний напрям виховання учнів в школі складається з:
•        громадянської освіти та громадянського, національного виховання;
•        військово-патріотичного виховання;
•        правового виховання;
•        морально – етичного та духовного виховання на основі вивчення традицій українського народу;
•        музейної справи;
•        краєзнавчої та пошуково-дослідної діяльності;
•        соціального проектування;
•        учнівського самоврядування.
         Вище перелічені складові патріотичного виховання реалізуються в школі різними шляхами. Патріотичне виховання здійснюється як на уроках та факультативних заняттях, так і під час позакласної роботи.
                  Також, першоелементом національної культури є, безумовно, рідна мова. Завдання відродження, збереження мови, знайомства учнів з літературою рідного краю вирішують вчителі та бібліотекарі, які впроваджують на своїх уроках різноманітні інтерактивні технології. В березні 2016 року в школі пройшов комплекс заходів до ювілею Кобзаря.
         Бути патріотом — значить духовно піднятись, усвідомити в Батьківщині безумовну цінність, яка дійсно й об’єктивно їй притаманна, приєднатись до неї розумом і почуттями. В той же час — патріотизм передбачає відкриття в самому собі відданості Батьківщині, спроможність безкорисливо радіти її успіхам, вдосконалення її, служіння їй, поєднання свої долі з її долею, а не любов до України здалека.
            Патріотизм є творчим актом духовного самовизначення особи. Це свідома громадянська позиція, особлива спрямованість самореалізації і соціальної поведінки громадянина. Критеріями патріотизму є любов, вірність і служіння Батьківщині, турбота про забезпечення цілісності і суверенітету України, піклування про її постійний розвиток на шляху демократичного національного відродження, сприяння гармонізації державних, суспільних та особистісних інтересів у повсякденному житті. У випадку загрози національній безпеці патріотизм проявляється у готовності служити Україні, встати на її захист; у визнанні пріоритету суспільних і державних інтересів над особистими. Таке розуміння патріотизму є базовим для усвідомлення сутності цього феномена в умовах розбудови правової держави та становлення ринкової економіки.
           Головною метою громадянської освіти в Україні є виховання людини, для якої демократичне громадянське суспільство є тим середовищем, яке забезпечує розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих і суспільних інтересів. Визначальною характеристикою такої людини має бути громадянськість-інтегрована якість особистості, що вможливлює почуття моральної, соціальної та юридичної дієздатності й захищеності. Громадянськість передбачає усвідомлення власної ролі в житті суспільства, активне прагнення його вдосконалення згідно демократичними нормами й цінностями.
      В школі, проводяться цікаві інтерактивні позакласні заходи як для старшокласників, так і для молодших школярів.
       Все залежить від батьків та виховання. У ранньому віці набагато легше полюбити свою Батьківщину, ніж у дорослому , тому треба виховувати це почуття у дітей вже з самого їхнього дитинства. Але навіть якщо ви самі не дуже навчені цьому, то старайтесь, змінюйтесь, це ніколи не пізно. Почніть цікавитись історією, культурою, поважайте традиції, підтримуйте українське та не будьте байдужими. Розпочніть з самих себе, і можливо, змінивши себе, колись ви зможете змінити інших.
Ми - сильні. Ми - незламні. Ми - українці.
То ж будьмо Справжніми Патріотами своєї держави
Слава Україні!

Список використаної літератури:
9.       Бех І. Д. Виховання особистості: cходження до духовності: наук. видання / І. Д.Бех. - К.: Либідь, 2006. - 272 с.





З вірою в серці


Патріотичне виховання